ОЛЬГА НИСЕНБОЙМ, PhD. АВТОРКА ПРАКТИКУМУ
"Більшість співробітників упевнені, що KPI - це як кохання, яке вигадали, щоб не платити за секс. Тому, коли про них заходить мова, більшість хапається за голову… рятуйте мене. Так народжуються корпоративні страшилки.
А починається все, як завжди, з визначення поняття. Якщо розшифрувати KPI - це "показник ефективності", або показник того, в якому стані перебуває система чи її окремий вузол. По суті, це панель приладів, як в автомобілі або літаку, на яку ми орієнтуємося під час ухвалення рішень.
Тому, коли я чую, що можна обійтися без ваших KPI, це звучить, м’яко кажучи, дивно. Як у такому разі керівнику ухвалювати рішення, не маючи об’єктивної інформації про те, що відбувається? Сумніваюся, що це в принципі можливо.
При цьому показників може бути багато. У компанії загалом, у підрозділів, у кожного бізнес-процесу. І вони мають бути пов’язані в систему, щоб компанію не розірвало на британський прапор. Лише після цього всі ці показники можуть бути спущені на рівень співробітників.
Саме побудовою такої цілісної системи цілей і показників ефективності ми й займатимемося на практикумі."